Яблуневі пелюстки
Плюскоче незримо весна почуттями,
Пісні запліта в яблуневий ажур
І ловлять суцвіття жагу із серцями,
Втискаючи ранку в барвистий велюр.
Біленькі сніжинки деревам між пальців
Спадають на шлейф недосяжний вітрів,
Автографи простору в їхньому танці
І ритми природи, й відлуння світів.
Пелюсточки яблунь… Свічада природи…
Краплиночки світла, що травень зронив…
Лиш так нетривка коронація вроди…
Коротке життя… Та багаті плоди…
Оставить комментарий