Я хотіла повірить
Я хотіла повірить веселці,
Що з ріки ностальгії напилась,
Зацвіла небосхилу на серці,
Та зненацька вона розчинилась.
Я хотіла повірити сонцю,
В нім – світів і обрядів сплетіння,
Тільки нічка стозорому гронцю
Позривала, як стебла, проміння.
Я хотіла повірить сузір’ям,
Вони віщі, хоча старомодні…
Але хмари розпушили пір’я…
І сховались зірки у безодні.
Я хотіла повірить коханню,
Що мене із тобою єднало,
Зігрівало надію останню…
Але вмить… і любові не стало…
Оставить комментарий