Спустилась ніч шляхетно на звори
Спустилась ніч шляхетно на звори.
Торкнулась площ міських очима неба.
Мені хвилину щастя повтори,
А іншого нічого більш не треба.
Довкола сни на капищах планет.
В орбіту шалу палко треться кожний.
Простує час потоками впред,
Він віру в тебе вкрасти неспроможний.
З вирію десь пітьма навпростець
Крізь обрії прилинула бузкові.
Жагу чуттів… весну… душі вінець…
Усе віддам тобі за мить любові!
Оставить комментарий