На стрілці часу…
На стрілці часу
Павутина літ.
Життя своє вимірюю словами.
В небесну вазу,
Наче серця квіт,
Складаю мрії… догори вустами…
А, поміж іншим,
Сон втрачає зміст –
Дарує ніч фантазії орбіту…
Три крапки в вірші…
А мовчання ж – піст,
Щоб зрозуміть єдину мову світу.
Абетка– зорі…
Рідні та чужі…
Поміж рядками – вічності дорога…
Як струни хворі,
Зцілення душі
Можливе через пісню, сльози, Бога…
На стрілці часу
Наших днів вітряк,
Зернини зрад, кохання, навіть вражень.
З іконостасу
Бо ж очей ніяк
Не витерти ні літер, ні зображень.
Оставить комментарий