Ми не обираєм долю
Прожитих днів листки опалі
У жмутках Всесвіту лиш мить,
А ми ідем хрестами далі,
Хоч серце від цв’яхів болить.
Живем у власному Едемі
І пекло творим власноруч.
З чужої крові в діадемі
Чужих дістатись мрієм круч.
Шукаємо щасливу карту
В колоді кожної душі.
Привласнить хочем для азарту
Надбання вікові чужі.
Та в вічності не вкрасти волю!
У вирій літ зринає час…
І ми не обираєм долю.
А доля обирає нас…
Оставить комментарий