Едельвейс
Упала зірка небу із повік
Вітрами загаптована у перли,
А німфи понесли її навік
В долоні непідступної Говерли.
І там, де хмари лащаться до скель,
Пряде потоки скрізь водиця тала,
Де ранку починається пастель.
Зоринка едельвейсом раптом стала.
І бачить з вишини рожевий світ
Крізь пірамід гірських живі кларнети,
Та мало хто знаходить білий квіт
Пелюсточок з далекої планети.
Оставить комментарий