Прокинешся зранку…
Прокинешся зранку в холодному ліжку. Поряд
Лежатиме промінь зимового сонця голий,
Що телепортується крізь мовчазливий погляд
Віконного скла. Обійми… силует прозорий…
Прокинешся зранку… вдихнеш аромат серпанку,
Неначе між хмар снігових, між подушок білих…
І вип’єш, як фреш мандариновий, до останку
Снаги на весь день, що стікає зі снів… зотлілих…
Прокинешся зранку… напевно о шостій, п’ятій…
Коли ще дрімають будильники і айфони…
Знайдеш поміж книг у маленькій своїй кімнаті
З зображенням мрій та ідей записник червоний…
Прокинешся зранку… У душу крайнеба трішки
Проникне для щастя, блаженством наповнить груди…
Поглянь на узгір’я… і січень відступить… пішки…
Ти ж можеш усе… Я за тебе молитись буду…
2 січня 2016
© Copyright Marina Aldon 2016
Оставить комментарий