Запах віршів

У когось поезія пахне лимоном,

У когось – пасльоном,

Чиясь – просто цукром ванільним

Із кавою, власне, з мартіні…

У мене же вірші морським духмяніють озоном,

Тропічним циклоном

Із присмаком сліз,

Волелюбним характером білих дельфінів…

Хтось лірику творить зі снів незліченних,

Із мрій потаємних,

Зі спогадів, чи із емоцій,

Гартує куплети зі сталі…

А я із чуттів неземних і шалених,

Найбільш сокровенних

Римую у серці акорди кохання,

Щоб піснею стали…

1 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: Ignotus_0 «Гранжевый портрет»