Місячне
Я відстань до тебе вимірюю снами,
Безсонням,
Піснями…
Флюїдами, дозами ніжності та почуттів особливих…
Повір, несуттєво, що плачу ночами
Й що стільки
Між нами
Перонів, вокзалів, зупинок, асфальтних доріг шарудливих…
У всесвіті серця ти місяць єдиний
Для мене,
Незримий…
Течеш по судинах венозною кров’ю святого кохання,
Цілую очами портретні світлини…
У грудях
Жарини…
Відчуй же душею… невільно… моє патогенне дихання…
1 січня 2015
© Copyright Marina Aldon 2014
Фото: ALEKSEI MAKARENOK «Ziemelmeita ……»
Оставить комментарий