Марина Алдон — Осіннє місто

осінь дощ місто

Осіннє місто

 

Бетонний погляд міста. У юрбі

Рахую чорно-білі парасолі,

А вітер мимоволі у журбі

Нанизує дощинки на тополі…

Вслухається у шум автівок міст,

Спілкується з рікою невербально…

Пливе, немов кораблик, жовтий лист

У вирій, за птахами, нелегально…

 

Бетонний погляд міста. Світлофор

Мовчить і мріє… гордий та безжурний…

Показує рекламний монітор

Вологість, тиск, режим температурний…

Вдихає осінь кожен пішохід

І навіть сірі плити тротуарні…

Калюжами йде стужа квапно вбрід

Духмяну каву пити, до кав’ярні…

 

Бетонний погляд міста. Крізь туман

Прядуть безбарвні будні перехожі…

В природи, певно, конкурс ікебан,

На мертві сонця всохлі квіти схожі…

У небі хмаровиння аж рулон,

Неначе килимок орнаментальний…

Несу в долоні жовтень на перон

Стрічати листопад некалендарний…

 

12 жовтня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: sergeq «***»

Марина Алдон — Осінній вечір

5676197_large

Осінній вечір

 

Осінні зорі вкраплено у небо,

В вікно вітрисько стукає піснями…

У хаті же і затишно, і тепло

І аромат не тліну скрізь, а кави…

 

А у вазоні квітка підсвідомо

У млу ховає очі, повні снами…

Про жовтень чи усе мені відомо?

Листок сухий погладжую губами…

 

Здається, срібний місяць не в безодні,

А в мене у люстерку, на комоді…

Тривожно на душі чомусь сьогодні…

Сезоні зміни в серці чи в природі?

 

12 жовтня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: Lapponia «***»