Марина Алдон – Глибинне

yHYA-LeqXP0

Глибинне

 

Пірнаючи в непізнані глиби́ни,

Вбачаються душі́ нові зірки́…

Бо доля – як вода зі свердловини,

Із витоків підземної ріки́…

Течуть думки каналами земними,

Впадаючи у вічний небозвід,

Відомо їм, куди веде єдиний

Космічний, не міський водопровід…

А скільки мрій у скрапленім повітрі

І скільки неочікуваних слів…

Лічильники ж вимірюють не літри,

А кількість на планеті наших днів…

Хай поруч повноводдя та міли́ни,

Дає життя і весла, і човни…

З утроби ж відчуває плоть людини

Властивості фізичні рідини́…

 

11 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

На фото: робота Юлії Кошелевої «Експресія води»

 

Оставить комментарий