Марина Алдон — Спасибі, Господи…

весна

Спасибі, Господи…

 

Спасибі, Господи, за те,

Що вишні в одязі святковім,

Що у трави зелені брови,

Що мати-й-мачуха цвіте…

 

Спасибі, Боже, за весну,

За сонця промені тремтливі,

За життєдайну воду зливи,

Що ліс пробуджує від сну…

 

Спасибі, Отче, за птахів,

Що, незважаючи на втому,

Летять крізь сотні миль додому

Без мапи світу і шляхів…

 

Спасибі, Царю всеблагий,

За відчуття в душі… свободи…

І за оновлення природи,

За рідний край, за день новий…

.

23 березня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Марина Алдон — Ми – бандерівці!

39038762

Ми – бандерівці!

 

Чужих у нас клюють пернаті,

Кусають боляче джмелі,

Є чупакабра в кожній хаті…

Тремтіть і бійтесь, москалі!

У нас бандерівські троянди

Та українські огірки…

Не підступайте, окупанти,

Бо упадуть на вас зірки!

Ми не скоряємось нікому!

Не відбере ніхто в нас прав!

Ідіть, агресори, додому,

Допоки Бог не покарав!

23 березня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Марина Алдон — Я цілую ту землю…

земля

Я цілую ту землю…

Я цілую ту землю, яка у долонях моїх

Має запах дитинства, знімає тривогу та втому…

Скільки пройдено миль і подолано скільки доріг,

Все одно кличе серце в зелені Карпати, додому…

 

Я цілую ту землю, яка життєдайне зерно

У період сівби… мовчазливо приймає у лоно…

І дарує врожай… і неначебто ядра зірок,

Рум’яніють у хаті хрумтливим пшеничним батоном…

 

Я цілую ту землю, для плоті яка – рубікон,

На планеті тримає усіх ланцюгами тяжіння…

Бог придумав закон, а довів послідовно Ньюто́н:

Може тільки душа доторкнутись до неба склепіння…

 

Я цілую ту землю, яка споконвічно свята,

Що омита сльозами та кров’ю братів-українців…

У гірському соборі молитву шепочуть вуста

І… піднесено… Лисенка грає вітрисько на скрипці…

 

Я цілую ту землю, яка із полотен митців –

Айвазовського, Глюка, Манайла, Мурашка, Куїнджі

Простягає до людства незримі тонкі пагінці,

Випромінює світло, емоції, враження свіжі…

 

Я цілую ту землю, яка крізь віки береже

Віщі твори Шевченка, нетлінні здобутки народу…

Зрозуміти не можу ренегатів, що люблять чуже,

Та при цьому зрікаються матері, власного роду…

 

 

23 березня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014