Марина Алдон – Україно, рідна та єдина!

Україно, рідна та єдина!

 

Україно, рідна та єдина!

Ти омита кров’ю та сльозами…

Лине всюди ніжними піснями

Унікальна мова старовинна…

Поруч водограй, верба й калина…

Пахне степом, морем та лісами,

Неньки золотавими хлібами

Славна, героїчна Батьківщина…

 

Україно, мила та кохана!

Знаю, ти – найкраща в цілім світі,

Скарбе мій безцінний, заповітній! 

Вабить чиста врода, первозданна…

Мужня, нескорима, нездоланна!

Герб – емблема роду на палітрі…

Твій вінок із синьо-жовтих квітів –

Гордість поколінь… національна…

 

Україно, краю журавлиний,

Земле княжа, сонячна, козацька

І родюча, й щедра, майже райська…

Рушниками встелені стежини…

Незабутні нації доктрини

Зберігає вежа праслов’янська…

О, державо скіфська і сарматська,

Ти у серці б’єшся щохвилини…

4 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Зимовий ранок

Зимовий ранок

 

Потрібно відкашляти сонце імлі застудженій,

Із хмар повиймати треба зірки незчисленні…

Вже ранок, та мряка усюди … світ у напруженні…

Пломбірні дороги січня ще не розчищені…

 

Виконує вітер північний сонату Вагнера,

На гілці сліди пташині, мов ієрогліфи…

А у візерунків на вікнах немає автора?

Хоч на підвіконні ставить мороз автографи…

 

Дрімає спокійно, безжурно уся околиця

І річка під лінзою з кварцу марить інеєм…

Зима норовиста доволі… скрізь, де захочеться

Встановлює власний устрій… закону іменем…

 

4 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Александр Alexandr «Лунная соната»,

http://www.photosight.ru/photos/5260020/?from_member

Марина Алдон — Мітинг

 

Пародія на вірш Тичини «На майдані»

 

На майдані в центрі Хуста

революція іде.

— Хай студент! — усі гукнули,—

за отамана буде.

 

Молодь прагне щастя-долі,—

До Європи юних путь!

У руках дівчат знамена —

Взимку квітами цвітуть…

 

На майдані в центрі міста

Ні бруківки, ні доріг,

Та танцюють активісти

І співають снігурі.

 

На майдані пил спадає.

Мовкне мегафон…

Вечір.

Сон.

4 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013