Марина Алдон – Жовтневе

Жовтневе

Заглядає у шибку душі неспокійна, зажурена осінь,
Проникає в думки потаємні, гортає чуття заповітні…
Я повинна здолати туманність розлуки у будь-який спосіб
Та у власному серці ранкові тривоги і бурі магнітні…

Грає Баха сонату вітрисько майстерно вже третю годину,
Мріє теж він, можливо, про тихі, спокійні дощі особисті…
Промінь сонця, як голка, проколює вправно кошлату хмарину,
Павутинням гаптуючи ймення твоє на кленовому листі…

Де б зігрітися трохи? Нерівне у жовтня клітинне дихання…
Меланхолії запах у кави і твій аромат незабутній…
Тихо-тихо молюся… а в небі святому пульсує світання…
Поверни же, благаю, чуття, Вседержителю мій всемогутній…

 

17 жовтня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Роберт, «Тихий вечер»,
http://www.photosight.ru/photos/5257261/

Марина Алдон – Факти

Факти

Місяць вітриська старого розгадує міміку, жести
І аж до ранку мою розглядає маленьку кімнатку…
Вірші, крізь серце пропущені, кров’ю написані тексти –
Майже єдине, що млі залишаю про себе на згадку…

Зорі до неба прибиті цвяхами Творця золотими?
Всесвіт обпалює їхнє глибоке нерівне дихання…
Трохи сумна та оголена зовсім душа… між рядками…
Розповідає паперу про міжгалактичне кохання…

Ніч ефемерна обмацує пальцями лампу настільну
І видається, немовби пульсує у літерах дійсність…
З ручкою разом римую бажання на тему довільну…
Линуть пісні через виміри простору-часу у вічність…

Ймення знайоме в уяві оздоблюю рясно сльозами…
Ніжно стискаю в долоні каблучку твою зі смарагдом…
Сформулювати гіпотезу пристрасті важко словами,
Та почуття, що у грудях печуть, залишається фактом…

17 жовтня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
hlorat, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5257222/