Марина Алдон – Русалка

23 июля, 2013 4:47 пп

Русалка

Коси зелені. Блакитні, як небо, очі,
Місячний диск у душі, в серці сонце завжди гаряче…
Світ обгинають аж тричі пісні дівочі,
Тільки не чує ніхто, як вона без упину плаче…

Має кохати молюсків чи риб безмовних,
Інші русалки у колі лускатих знаходять пару…
Їй же в  глибинах ріки не до справ любовних,
Мріє вона про людину… про ватру…  та про гітару…

Хлопець-рибалка давно полонив свідомість…
Біля човна пропливала не раз, щоб звернув увагу…
Він же хрестився і щось шепотів натомість…
Не втамувати русалці ніколи чуттєву спрагу…

Має він іншу, із нею проводить ночі…
Біль розрізає кривавим ножем юні груди наче…
Світ обгинають аж тричі пісні дівочі…
Тільки не чує ніхто, як вона відчайдушно плаче…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Ушаковой Ларисы Юрьевны «Русалка»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика, вірші про кохання, кохання, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Русалка нет

Марина Алдон – Ти дозволь мені, любий

23 июля, 2013 3:13 пп

Ти дозволь мені, любий

Ти дозволь мені, любий, укрити щоку поцілунками…
І ранковою зіркою впасти нечутно до ніг…
Хай мороз обшиває півмісячне тло візерунками…
Я зігрію тебе, розтоплю́ у Антарктиці сніг…

Ти дозволь мені, любий, омити долоні сльозинами…
Та покласти чуття молитовно на серця вівтар…
Щоб не кров, а жага струмувала нестримно судинами…
І щоб вітер співав у віконечко, як паламар…

Ти дозволь мені, любий… розгладити зморшки та родимки,
Емоційною грою розкласти спокуси вогонь…
Хай лютує завія. Ми літо повернемо подумки,
Бо облесливі ласки – немов усвідомлений сон…

Ти дозволь мені, любий, упитися пестощів лавою,
У долоні тримати безумної зваби струну…
Світлу мрію зліпи з мого тіла своєю уявою,
Щоб дві душі сплелися навіки-віків у одну…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Буки Надежды Ивановны «Чатеры»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика, вірші про кохання и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – Ти дозволь мені, любий нет

Марина Алдон – Ридає вночі… білосніжна самотня вовчиця

23 июля, 2013 3:11 пп

Ридає вночі… білосніжна самотня вовчиця

Ридає вночі… білосніжна самотня вовчиця…
Крізь очі течуть не сльозини, вихлюпує кров….
Півсерця мечем протикає своїм блискавиця,
Лютує гроза… та страшить невзаємна любов…

Її зачинить неможливо в вольєрі залізнім,
Здається, вона… підкоряє і простір, і час…
Весь ліс її дім… навіть скелі суворі та грізні…
Але… полюбить у житті може тільки лиш раз.

Шепочуть вітри молитовні поеми та вірші…
І місячний диск виринає у млі з небуття…
А він у цей час про кохання розказує іншій,
Їй мрії свої довіряє, бажання, чуття…

Ридає вночі… білосніжна самотня вовчиця…
Проводять зірки фотозйомку пташиних весіль…
Веде її в світ не дорога гірська, а криниця…
Не може ніхто зрозуміти прихований біль…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Бабкиной Юлии Ивановны «Одинокий волк»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика, вірші про кохання, вовки и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – Ридає вночі… білосніжна самотня вовчиця нет

Марина Алдон – У лютого багато планів на майбутнє

23 июля, 2013 2:57 пп

У лютого багато планів на майбутнє

3D, у техніці розчинення

У лютого багато планів на майбутнє, але час його обмежений…
В оселі він заходить крадькома, щоб на вогонь таємно глянути…
Відлякує чомусь тепло таке могутнє та камін старий розсерджений…
У серці крижаному сніг, зима, що можуть в мить одну розтанути…

На вулицях міських блукати, звісно, краще – і комфортніше, й безпечніше,
Не гріють сонця пальці-промінці, мороз вростає у артерії…
Бурульками приємно ласувати натще, лиш вітри усе нестерпніші…
А як малюють білі олівці на вікнах Лувру, навіть келії!

У лютого багато планів на майбутнє… їх несе у світ він з вірою –
Пошити треба віхолам взуття, всім розказати про досягнення…
Готує шоу на каткові незабутнє з ожеледицею сірою…
Та у природи власний цикл життя, інакші задуми та прагнення…

У тексті розчинено вірш:

У лютого багато планів на майбутнє…
В оселі він заходить крадькома,
Відлякує чомусь тепло таке могутнє…
У серці крижаному сніг, зима…

На вулицях міських блукати, звісно, краще –
Не гріють сонця пальці-промінці…
Бурульками приємно ласувати натще…
А як малюють білі олівці!

У лютого багато планів на майбутнє –
Пошити треба віхолам взуття…
Готує шоу на каткові незабутнє…
Та у природи власний цикл життя…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Зиминой Mарии Александровны «Фонтанка. Февраль»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші и Нові 3D. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – У лютого багато планів на майбутнє нет

Марина Алдон – Морозний день

23 июля, 2013 2:55 пп

Морозний день

3D, у техніці розчинення

Від сонця користь – мегатонни світла в межах простору,
Замість тепла – на променях бурульки… Сніг на грейдерах…
Легенями проціджує повітря, сфери космосу
Мороз-митець  і створює малюнки в стилі Вермера…

У крижаних великих окулярах від правіхоли
Він добре бачить ріки, водограї, всі водоймища,
Хоч сам незримий, начебто примара, але інколи
Лякає люд, тварин, пташині зграї біля сховища…

Його духовна їжа – срібний іній, ожеледиця…
Цікавлять більше вікна, аніж книги, сни та марення…
Планета у холодній павутині ледве вертиться,
Чекає дару Божого – відлиги, льоду танення…

У тексті розчинено вірш:

Від сонця користь – мегатонни світла,
Замість тепла – на променях бурульки…
Легенями проціджує повітря
Мороз-митець  і створює малюнки…

У крижаних великих окулярах
Він добре бачить ріки, водограї,
Хоч сам незримий, начебто примара,
Лякає люд, тварин, пташині зграї…

Його духовна їжа – срібний іній…
Цікавлять більше вікна, аніж книги…
Планета у холодній павутині
Чекає дару Божого – відлиги…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Шалагиной Маргариты Евгеньевны «Зимний день»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші, Нові 3D и Улюблене. Метки: 3D вірші, зима и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон – Морозний день нет

Марина Алдон – 31 грудня. Передноворічне

23 июля, 2013 7:06 дп

Тридцять перше грудня. Передноворічне

3D, у техніці розчинення

Зима… Мороз… Закінчується рік… Дочитую роман…
Сьогодні весь будинок пахне щастям… ніч на фініші…
А завтра буде день новий і сніг… місцями дощ, туман…
Я знаю, що здійснити мрії вдасться… найзавітніші…

Ялинка пишна, гарна та струнка, собою тішить зір…
І штучний глід уквітчує гілляку, і малюночки…
Чомусь до ручки тягнеться рука, тримаючи папір –
Потрібно скласти Господу подяку за даруночки…

Гірлянди сяють, начебто зірки, сріблясто-золоті,
Оздоблюючи вікна, двері, сходи, штори з цятками…
Вітрисько нині дуже говіркий, уперше у житті…
Старенький грудень водить хороводи із малятками…

В майбутньому чекаю від життя натхнення, перемог,
Добра, снаги і радості багато, вроди, грації…
Пульсує в грудях дивне почуття… немає вже тривог…
Вітаю світ, галактику зі святом… трансформації…

У тексті розчинено вірш:

Зима… Мороз… Закінчується рік…
Сьогодні весь будинок пахне щастям…
А завтра буде день новий і сніг…
Я знаю, що здійснити мрії вдасться…

Ялинка пишна, гарна та струнка,
І штучний глід уквітчує гілляку…
Чомусь до ручки тягнеться рука –
Потрібно скласти Господу подяку…

Гірлянди сяють, начебто зірки,
Оздоблюючи вікна, двері, сходи…
Вітрисько нині дуже говіркий,
Старенький грудень водить хороводи…

В майбутньому чекаю від життя
Добра, снаги і радості багато…
Пульсує в грудях дивне почуття…
Вітаю світ, галактику зі святом…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Дубровина Игоря Генриховича «Полная луна»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, народні звичаї, привітання, роздуми, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 грудня. Передноворічне нет

Марина Алдон – 30 грудня. Зима в Карпатах

23 июля, 2013 7:03 дп

Тридцяте грудня. Зима в Карпатах

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Зима в Карпатах майже бездоганна…
Дерева сплять невинно, ніби діти…
Біліють гори… Сніг, неначе манна…
Стара кімната в «Мушлі Афродіти»*

 

Весь вірш можна прочитати ТУТ.

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

 На фото: работа Кулыгина Николая Леонидовича «Заснеженные горы»

Рубрики: Щоденник. Метки: щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 30 грудня. Зима в Карпатах нет

Марина Алдон – 29 грудня. Зимова казка

23 июля, 2013 6:59 дп

Двадцять дев’яте грудня. Зимова казка

3D, у техніці розчинення

Цей сніг, як жива істота, сидить на клуні,
Літає та ходить пішки під час безсоння…
Автограф на білих нотах зими-красуні,
Морозивом пахне трішки її долоня…

Безмовний доволі грудень, із неба родом,
Рахує вітри сумлінно та їхні вади…
Берізці цілує груди, тремтить над глодом,
Вербі же – тонке коліно ласкаво гладить…

Місток коронує крига та іній-пудра,
А річка вдягає маску нову, звабливу…
Цей світ, як відкрита книга свята і мудра…
Приємно читати казку таку правдиву…

У тексті розчинено вірш:

Цей сніг, як жива істота,
Літає та ходить пішки…
Автограф на білих нотах
Морозивом пахне трішки…

Безмовний доволі грудень
Рахує вітри сумлінно,
Берізці цілує груди,
Вербі же – тонке коліно…

Місток коронує крига,
А річка вдягає маску…
Цей світ, як відкрита книга…
Приємно читати казку…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Сычева Алексея Владимировича «Зимнее утро»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 грудня. Зимова казка нет

Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад

23 июля, 2013 6:33 дп

Двадцять восьме грудня. Снігопад

3D, у техніці розчинення

На вулиці сьогодні снігопад… бій із негодою…
Вітрисько гомонить із горобцями потойбічними…
Відбілює зима щомиті сад своєю содою,
Ридає сіра хмара пластівцями кристалічними…

Аж мружаться й земля, і небосхил від невдоволення…
Серпанок огортає всю планету чи хурделиця?
В заметі десь найбільше із світил з дефектом променя…
А, може, навіть кануло у Лету, або сердиться…

Тривожать дуже опади людей… своєю сутністю,
Бо труться у обличчя перехожих найбезмовніших…
Сміється тільки грудень-ієрей над нерозумністю,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих найкоштовніших…

У тексті розчинено вірш:

На вулиці сьогодні снігопад…
Вітрисько гомонить із горобцями…
Відбілює зима щомиті сад своєю,
Ридає сіра хмара пластівцями…

Аж мружаться й земля, і небосхил –
Серпанок огортає всю планету…
В заметі десь найбільше із світил,
А, може, навіть кануло у Лету…

Тривожать дуже опади людей,
Бо труться у обличчя перехожих…
Сміється тільки грудень-ієрей,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Депутатова Юрия Михайловича «З имняя сказка»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, місто, пейзажна лірика, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад нет

Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги

23 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять сьоме грудня. Зимові розваги

3D, у техніці розчинення

У грудні надто добрі, світлі сни, дорога, мов кросворд…
Так хочеться торкнутися зірок, відкрити настіж шибу…
Зима готує сани, ковзани та лижі, сноуборд…
Запрошує у гори, на каток, до ватри, у колибу…

А біля хати добрий сніговик, великий, як Самсон,
Із віником відлякує мороз із поглядом дитинки…
Старий вітрисько, сивий чарівник, наспівує шансон,
Танцює, наче справжній віртуоз, напевно, для ялинки…

У скверику скульптури льодові та брили крижані –
Шедеври творчі зодчих та митців… Казкові краєвиди!
Сніжинки – квіти неба… як живі, чомусь такі смішні…
Летять на літаках із папірців… звичайно, з Антарктиди…

У тексті розчинено вірш:

У грудні надто добрі, світлі сни,
Так хочеться торкнутися зірок…
Зима готує сани, ковзани,
Запрошує у гори, на каток…

А біля хати добрий сніговик
Із віником відлякує мороз…
Старий вітрисько, сивий чарівник,
Танцює, наче справжній віртуоз…

У скверику скульптури льодові –
Шедеври творчі зодчих та митців…
Сніжинки – квіти неба… як живі…
Летять на літаках із папірців…

 

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Самарской Елены Михайловны «Русская тройка с ямщиком»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, зима, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги нет