Марина Алдон – 27 жовтня. Я – частка світу…

Двадцять сьоме жовтня. Я – частка світу…

3D, у техніці розчинення

Я – частка світу, материк міжгалактичний,
Храм-склеп монаха – для думок житло найліпше…
Соната вітру настрій створює ліричний,
Канцона птаха надихає якнайбільше…

Я на планеті хоч і цілі маю власні,
Лише зернина перед Господом людина…
Іду крізь нетрі темні, майже непролазні,
Бо жде вершина, там у вічності, єдина…

Я – крик природи, її музика та звуки,
Стихії сила додає щодня наснаги…
Вогонь свободи не пече, а гріє руки
І правди крила – балансир для рівноваги…

Я – Сонця коло, я – метелик на веселці,
Небес уламок, німб півмісяця-підкови…
Вікно у Космос відкриваю через серце
Без жодних рамок часових та просторових…

У тексті розчинено вірш:

Я – частка світу,
Храм-склеп монаха,
Соната вітру настрій,
Канцона птаха…

Я на планеті
Лише зернина…
Іду крізь нетрі,
Бо жде вершина…

Я – крик природи,
Стихії сила,
Вогонь свободи
І правди крила…

Я – Сонця коло,
Небес уламок,
Вікно у Космос
Без жодних рамок…

 

7 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото:
Amandine van Ray, «Without»,
http://www.photosight.ru/photos/5114981/

Оставить комментарий