Марина Алдон – 23 вересня. Скільки доріг між нами

Двадцять третє вересня. Скільки доріг між нами

3D, у техніці розчинення

Скільки доріг між нами, Шляхів Чумацьких,
Скільки вітрів осінніх уже померли…
Листя паде з зірками у млу зненацька…
Небо тремтить у тлінні… підводять нерви…

Скільки ночей між нами, ночей розлуки…
Як на долоні ліній в масштабі долі…
Сльози стають дощами, холонуть руки…
В вічність пірнають тіні… зі свічки… кволі…

Скільки світів між нами, країн, кордонів,
У площині мовчання молитва лине…
Повна душа чуттями, що не сезонні…
Серце пече кохання… в житті єдине…

У тексті розчинено вірш:

Скільки доріг між нами
Скільки вітрів осінніх,
Листя паде з зірками
Небо тремтить у тлінні

Скільки ночей між нами
Як на долоні ліній
Сльози стають дощами,
В вічність пірнають тіні

Скільки світів між нами
У площині мовчання
Повна душа чуттями
Серце пече кохання

 

28 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
valery_tenyakov, «Лунное сердце»,
http://www.photosight.ru/photos/5104590/

 

 

Марина Алдон – 22 вересня. У лісі осінь

Двадцять друге вересня. У лісі осінь

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Листок в долоні має форму серця…
У лісі жовта осінь, дива клаптик…
Скрізь павутиння… Де же веретенця?

Вітри холодні  дмуть із прагалактик…
Тумани при дорозі? Білі скельця?
Дим, запах тління… Вересень – романтик…

Розмотує клубочок сонця дійсність…
У небі птаха – цяточка мізерна…
Виконує струмочок вірш про вічність,
Сонату Баха, музику Шопена…

Прив’ялі квіти складую в конверти,
Щоб чай варити взимку… для натхнення…
Карпати в межах Всесвіту – мольберти…
Тут Бог дає митцям благословення…

У тексті розчинено ЯС:

Листок в долоні…
У лісі жовта осінь…
Скрізь павутиння…

Вітри холодні…
Тумани при дорозі…
Дим, запах тління…

Розмотує клубочок
У небі птаха,
Виконує струмочок
Сонату Баха?

28 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду