Марина Алдон – 24 серпня. День Незалежності України

Двадцять четверте серпня. День Незалежності України

3D, у техніці розчинення

Нас хотіли не раз убити

Нам не раз розпинали мрії, думки, ідеї,
Віднімали тендітну віру чи шлях додому…
Та не втратили ми надії й землі своєї,
Бо складали молитву щиру Творцю святому…

Нас хотіли не раз убити, стоптати в порох,
Сповивала сльоза діброву –  вівтар народу…
Та вкраїнці, як вірні діти, пройшли крізь морок,
Зберегли материнську мову і корінь роду…

Нам жадали серця проткати, відтяти крила,
Із отруєним вістрям списа завдати болю…
Та на поміч прийшли Карпати, нам дали силу…
І Дніпро, й Чорне море, й  Тиса, зміцнили волю…

У тексті розчинено вірш:

Нам не раз розпинали мрії,
Віднімали тендітну віру…
Та не втратили ми надії,
Бо складали молитву щиру…

Нас хотіли не раз убити,
Сповивала сльоза діброву…
Та вкраїнці, як вірні діти,
Зберегли материнську мову…

Нам жадали серця проткати,
Із отруєним вістрям списа…
Та на поміч прийшли Карпати
І Дніпро, й Чорне море, й  Тиса…

 

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 23 серпня. День Державного Прапора

Двадцять третє серпня. День Державного Прапора

3D, у техніці розчинення

Стяг український

Золото сонця сил додає і мудрості,
Синь небозводу пахне терпким цикорієм…
Наше знамено – знак перемоги, мужності,
Символ свободи в’ється над сивим обрієм…

Море блакитне, жде від Творця освячення…
Жовті корали – свідки німі історії…
Прапор наш рідний має важливе значення –
Символ держави, спільної території…

Даль лазурова – шлях у майбутнє нації,
Жито й пшениця  –  ніби землі архаїка…
Стяг український –  це наших душ вібрації,
Роду скарбниця та перемог мозаїка…

У тексті розчинено вірш:

Золото сонця,
Синь небозводу…
Наше знамено –
Символ свободи…

Море блакитне, .
Жовті корали… .
Прапор наш рідний – .
Символ держави…

Даль лазурова…
Жито й пшениця…
Стяг український –
Роду скарбниця…

 

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 22 серпня. Ми… чужі…


Двадцять друге серпня. Ми… чужі…

3D, у техніці зіставлення:

В поштовій скрині без адреси телеграма
Не відновить пароль душі, яка розп’ята…
Зі збоєм нині почуттів кардіограма…
У серці фейс-контроль… крізь біль, тривоги, втрати…

Таяться вранці зорі, згарки свіч янтарних…
Сни в кроні десь верби… напевно ждуть предтечу…
Виводять пальці списки стресів календарних,
Автографи журби вростають в порожнечу…

Судомить вічність… без кохання небо хворе,
Від ВІЛу самоти струс головної мрії…
Розбито дійсність, не зустрінемось ніколи…
Йдем порізно, прости… ми… вже давно… чужії…

У тексті розчинено два вірші:

1.
В поштовій скрині
Не відновить пароль…
Зі збоєм нині
У серці фейс-контроль…

Таяться вранці
Сни в кроні десь верби…
Виводять пальці
Автографи журби…

Судомить вічність
Від ВІЛу самоти…
Розбито дійсність,
Йдем порізно, прости…

2.
Без адреси телеграма
Душі, яка розп’ята…
Почуттів кардіограма
Крізь біль, тривоги, втрати…

Зорі, згарки свіч янтарних,
Напевно ждуть предтечу…
Списки стресів календарних
Вростають в порожнечу…

Без кохання небо хворе –
Струс головної мрії…
Не зустрінемось ніколи…
Ми… вже давно… чужії…

 

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 21 серпня. На сьомий день потопу

Двадцять перше серпня. На сьомий день потопу

3D, у техніці розчинення

На сьомий день потопу* тріснув світ,
На сонці стало слизько від вологи…
Плив Ной через Європу… десь на схід…
Кричав, дрижав вітрисько… терпли ноги…
На сьомий день стихії в чорну млу
Ховав півмісяць клішні надчутливі…
Не ждали на Месію та Іллю
Владики світу грішні, неправдиві…
На сьомий день жахіття, груди хмар
Душила невідомість скаженіла…
Впивались лихоліття смертних кар
У хвору підсвідомість… через тіло….
На сьомий день… розбрату… замість трав
Вростала в небо прірва… вздовж провулку…
Ковчег до Арарату поспішав…
Наближувала віра до притулку…

У тексті розчинено вірш:

На сьомий день потопу*
На сонці стало слизько…
Плив Ной через Європу…
Кричав, дрижав вітрисько…
На сьомий день стихії
Ховав півмісяць клішні…
Не ждали на Месію
Владики світу грішні…
На сьомий день жахіття
Душила невідомість…
Впивались лихоліття
У хвору підсвідомість…
На сьомий день… розбрату…
Вростала в небо прірва…
Ковчег до Арарату
Наближувала віра…

*Всесвітній потоп тривав сорок днів і сорок ночей.

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013