Перше серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»
3D, у техніці розчинення
Тин вербовий, наче кошик, міцно сплетений, надійно,
Підпирає небо чисте і бездонне, і безкрає…
А іще учора дощик плакав сумно, неспокійно,
Танцював брейк данс на листі… нині й сліду вже немає…
Пахне літом сад розкішний, перше яблучко – рум’янцем…
Тут усе здається раєм… у землі цілюща сила…
Гладить трАви вітер ніжний… вказівним прозорим пальцем,
Зайчик сонячний стрибає у метелика на крилах…
Не мовчать пташині хори, у мотивах таємниці,
Через клопоти серпневі, в поті верх чола планети…
Літо створює узори із волошок, чорнобривців,
Сині, білі та рожеві на палітрі дня букети…
У тексті розчинено вірш:
Тин вербовий, наче кошик,
Підпирає небо чисте…
А іще учора дощик
Танцював брейк данс на листі…
Пахне літом сад розкішний,
Тут усе здається раєм…
Гладить трАви вітер ніжний,
Зайчик сонячний стрибає…
Не мовчать пташині хори
Через клопоти серпневі…
Літо створює узори
Сині, білі та рожеві…
28 травня 2013
Оставить комментарий