Двадцять дев’яте липня. Без одежі
3D, у техніці розчинення
У снах твоїх з’являюсь без одежі інстинктивно…
По той бік мрій оголена душа… не жде спокуси…
Немов на дні Великого Ковша… туман загуслий…
Стою, як Єва… Це тебе бентежить? Дуже дивно…
У стилі ню… у млі первинній… зручно понад світом
Зірками йти до тебе по любов, по жмуток щастя…
Нести слова поезій-молитОв, сльозу – причастя…
Зі мною лиш папір і авторучка для поміток…
Не те важливо, тіло чи у сукні, чи в білизні,
А чи відкрите серце для чуттів, чи б’ється з шалом…
Чи значу щось для тебе у житті (багато – мало)…
На тлі ночей і вражень незабутніх – афоризми…
Вдивляюся у небо нескінченне, стогне явір…
Летять вітри на місяць навмання… неквапно, яро…
Втішає, що коли я без вбрання… в форматі макро…
На міліметр ближче ти до мене… у уяві…
У тексті розчинено вірш:
У снах твоїх з’являюсь без одежі…
По той бік мрій оголена душа…
Немов на дні Великого Ковша,
Стою, як Єва… Це тебе бентежить?
У стилі ню… у млі первинній… зручно
Зірками йти до тебе по любов,
Нести слова поезій- молитОв…
Зі мною лиш папір і авторучка…
Не те важливо, тіло чи у сукні,
А чи відкрите серце для чуттів,
Чи значу щось для тебе у житті
На тлі ночей і вражень незабутніх…
Вдивляюся у небо нескінченне…
Летять вітри на місяць навмання…
Втішає, що коли я без вбрання,
На міліметр ближче ти до мене…
22 травня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду
Оставить комментарий