Марина Алдон – 27 липня. В руїнах замку

19 мая, 2013 2:39 пп

Двадцять сьоме липня. В руїнах замку

3D, у техніці розчинення

Гортають хмари верховіттями ялини, сосни вперті,
Узгір’я – начебто святилище природи, храм для серця…
А у фортеці білі штори з павутини десь подерті…
В руїнах замку вітер водить хороводи і сміється…

На стінах фрески часу, надписи таємні на санскриті…
Роса на квітах, наче сльози Магдалини, світла ніжність…
Здається, тіні на камінні тут об’ємні, не розмиті…
В руїнах замку снять легенди і билини… дише вічність…

Шліфує сонце літнє променем підлогу древню, з глини…
Господар вежі нині сам Господь де-юре… офіційно…
Сюди самі думки протоптують дорогу крізь світлини,
В руїнах замку інкарнується минуле… традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Гортають хмари верховіттями ялини…
Узгір’я – начебто святилище природи…
А у фортеці білі штори з павутини…
В руїнах замку вітер водить хороводи…

На стінах фрески часу, надписи таємні…
Роса на квітах, наче сльози Магдалини…
Здається, тіні на камінні тут об’ємні…
В руїнах замку снять легенди і билини…

Шліфує сонце літнє променем підлогу…
Господар вежі нині сам Господь де-юре…
Сюди самі думки протоптують дорогу…
В руїнах замку інкарнується минуле…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, місто, роздуми, Україна, філософія життя, Хуст и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 липня. В руїнах замку нет

Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс

19 мая, 2013 11:31 дп

Двадцять шосте липня. Едельвейс

3D, у техніці розчинення

Де струмки – гірські тунелі життєдайні,
Сосни до небес кресанями* сягають…
В кам’яній долоні скелі натуральній
Квітне едельвейс  – окраса виднокраю…

Там вітрів звучить сопілка у Карпатах,
Б’є у бубен грім гуцульськими руками…
П’є росу рослина-зірка непочата,
Підправляє німб їй місяць промінцями…

Мужня, гарна, білолиця, жовтоока…
Диво з див Творця… стеблинка – вістря шпаги…
Дивна шокова косиця одинока –
Ідеал митця… а ще – вінець наснаги…

У тексті розчинено вірш:

Де струмки – гірські тунелі,
Сосни до небес,
В кам’яній долоні скелі
Квітне едельвейс…

Там вітрів звучить сопілка,
Б’є у бубен грім…
П’є росу рослина-зірка,
Підправляє німб…

Мужня, гарна, білолиця,
Диво з див Творця…
Дивна шокова косиця –
Ідеал митця…

*Кресаня – гуцульський капелюх

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, квіти, ліс, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс нет

Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем

19 мая, 2013 8:31 дп

Двадцять п’яте липня. Захід сонця над морем

3D, у техніці розчинення

Занурює у море тіло сонце… рухом звичним…
Тьмяніє мимоволі дня останок – промінь русий…
Здається… кущ малини незнайомцем… галактичним…
Трава шорстка… пригублює серпанок… ще не згуслий…

Вітрисько на піску виводить знаки, пише вірші,
Насвистуючи Шуберта сонату, пташка мріє…
Хмарини, мов багряні дивні маки, в небі-ніші…
Від літнього п’яніють аромату всі стихії…

Півмісяць нахиляється до скелі, до діброви,
Долоні хвиль оздоблює різьбою, гаптуванням…
Зірки готові вийти вже із келій загадкових
І свічі запалити над водою… до світання…

У тексті розчинено вірш:

Занурює у море тіло сонце…
Тьмяніє мимоволі дня останок…
Здається… кущ малини незнайомцем…
Трава шорстка… пригублює серпанок…

Вітрисько на піску виводить знаки,
Насвистуючи Шуберта сонату…
Хмарини, мов багряні дивні маки,
Від літнього п’яніють аромату…

Півмісяць нахиляється до скелі,
Долоні хвиль оздоблює різьбою…
Зірки готові вийти вже із келій
І свічі запалити над водою…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем нет

Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво

19 мая, 2013 8:29 дп

Двадцять четверте липня. Полуничне морозиво

3D, у техніці розчинення

Смак полуниці на губах та шал нестримний…
І сонце, мов на сукні пляма… для прикраси…
Співає ніжно соло птах мотив інтимний,
А шлях веде до річки прямо із тераси…

Віршує вітер, як Шекспір, старий, вусатий…
Під парасолькою смереки клаптик раю…
Здається, хмарка, мов пломбір… як скуштувати?
Думки розпечені від спеки відганяю…

Чи ж то ромашки в молоці, чи то тумани?
Чи у стакані мрії згуслі особисті…
Солодкий лід на язиці поволі тане…
Я їм морозиво із мушлі… як в дитинстві…

У тексті розчинено вірш:

Смак полуниці на губах
І сонце, мов на сукні пляма…
Співає ніжно соло птах,
А шлях веде до річки прямо…

Віршує вітер, як Шекспір,
Під парасолькою смереки…
Здається, хмарка, мов пломбір…
Думки розпечені від спеки…

Чи ж то ромашки в молоці?
Чи у стакані мрії згуслі?
Солодкий лід на язиці…
Я їм морозиво із мушлі…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво нет