Марина Алдон – 30 травня. Травневий дощ

Тридцяте травня. Травневий дощ

3D, у техніці розчинення

Травневий дощ, як та свята вода цілюща, чиста,
Природу охрещає урочисто блискавиця…
А гілка, що дає життя плодам, тріпоче листям,
Мов… у прозоре вдягнена в намисто… вся травиця…

Травневий дощ малює руну-знак… у серці гаю…
Гірській стежині прямо на долоні плаче ранок…
Куштую свіжі крапельки на смак, як види чаю…
Задається, пахнуть солодом півоній і фіалок…

Травневий дощ, просочений теплом та добротою,
Цілує землю, жде від вітру свисту, чи сонати…
Де сонце-бра? За хмарою-столом… собі з весною
Пряде з проміння радугу барвисту – неба шати…

У тексті розчинено вірш:

Травневий дощ, як та свята вода,
Природу охрещає урочисто…
А гілка, що дає життя плодам,
Мов… у прозоре вдягнена в намисто…

Травневий дощ малює руну-знак…
Гірській стежині прямо на долоні…
Куштую свіжі крапельки на смак,
Задається, пахнуть солодом півоній…

Травневий дощ, просочений теплом,
Цілує землю, жде від вітру свисту…
Де сонце-бра? За хмарою-столом
Пряде з проміння радугу барвисту…

 

31 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 29 травня. Коли слова…

Двадцять дев’яте травня.  Коли слова…

3D, у техніці розчинення

Коли слова стають піснями-віршами співучими,
У них, невільно, крила виростають, крила радості…
І небо розкривається, світлішає над кручами…
Стрічаючи морфемну віщу зграю, символ святості…

Коли слова стають у млі молитвою відвертою,
Отримує звук чистий дужий голос… і здригається…
Душевний дзвін… за гранню алфавітною, планетною,
Як вічний, бездоганний Божий Логос, озивається…

Коли слова мовчанням наповняються у реченнях
І спопеляє лексику тривога через спогади,
Свідомість, ніби навпіл розбивається… приречено…
А із очей стікає в світ волога – серця опади…

Коли слова стають мечами гострими, кинджалами,
Ідуть у бій за правду, за свободу… крізь формальності,
Бо є шляхи вербальні доленосними каналами,
Бо ж мова – скарб і спадщина народу та державності…

У тексті розчинено вірш:

Коли слова стають піснями-віршами,
У них, невільно, крила виростають…
І небо розкривається, світлішає,
Стрічаючи морфемну віщу зграю…

Коли слова стають у млі молитвою,
Отримує звук чистий дужий голос…
Душевний дзвін… за гранню алфавітною,
Як вічний, бездоганний Божий Логос…

Коли слова мовчанням наповняються
І спопеляє лексику тривога,
Свідомість, ніби навпіл розбивається…
А із очей стікає в світ волога…

Коли слова стають мечами гострими,
Ідуть у бій за правду, за свободу…
Бо є шляхи вербальні доленосними,
Бо ж мова – скарб і спадщина народу…

 

31 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 28 травня. Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича

Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича

3D, у техніці розчинення

вікно у всесвіт, як основа композиції…
крізь місячне затемнення – пік насолоди естетичної…
та власний розум відкидає всі традиції…
довкола безвість перспективи, глибини суперматичної…

зіркам потрібне щеплення, якась ін’єкція…
від хмар? морозу?  чи від снів чужих, що сховані у вічності?
на тлі крайнеба різних вимірів проекція…
на мряку б обіпертися, відчути подих вітру, ніжності…

руками мрії – з простоти до геніальності…
любить потреба спонукає до сприймання ілюзорного…
не може з серця стертися інстинкт вербальності…
і душу гріє віра –  біле паспарту квадрату чорного…

У тексті розчинено вірш:

вікно у всесвіт…
крізь місячне затемнення
та власний розум…

довкола безвість…
зіркам потрібне щеплення…
від хмар? морозу?

на тлі крайнеба
на мряку б обіпертися
руками мрії…

любить потреба
не може з серця стертися
і душу гріє…

14 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012