Марина Алдон – Двадцять перше лютого. Роздуми над картиною Вінсента ван Гога «Соняшники»

Двадцять перше лютого. Роздуми над картиною Вінсента ван Гога «Соняшники»

3D, у техніці розчинення

Твоє божевілля в полотнах… а праця завжди напружена…
Таких геніально-прекрасних шедеврів раніш не писав ні один відлюдник…
Із вічності дивиться сонях, зіниця його примружена,
Краями пелюсточок власних тонесенькі пензлики гладять старий етюдник…

Твоє божевілля у квітах… у кожній арт-композиції…
Букети янтарні з зірками у приймочках ніжних та з місяцем в повній фазі…
А мрії на вищих орбітах, шукають святі традиції…
Підживлюєш, певно, сльозами свої натюрморти із символом Ра* у вазі…

Твоє божевілля в мистецтві… в контрастах життя, у враженнях…
Картини ж – це музика, вірші… в період наснаги з рук Божих ковток єлею…
Світи незбагненні в шляхетстві, ти ж віриш усім зображенням…
Нехай їх розгадують інші, відшукують грані між творчістю та душею…

У тексті розчинено вірш:

Твоє божевілля в полотнах,
Таких геніально-прекрасних…
Із вічності дивиться сонях
Краями пелюсточок власних…

Твоє божевілля у квітах…
Букети янтарні з зірками…
А мрії на вищих орбітах
Підживлюєш, певно, сльозами…

Твоє божевілля в мистецтві…
Картини ж – це музика, вірші…
Світи незбагненні в шляхетстві…
Нехай їх розгадують інші…

*Ра – бог сонця у древніх єгиптян.

 

18 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Далі тут.