Марина Алдон – Сьоме лютого. Скрипка

12 января, 2013 7:49 пп

Сьоме лютого. Скрипка

3D, у техніці розчинення

Як жінка ніжна, енергійна, диво грації,
Крізь ноти тужить та радіє неприховано…
Душа тонка і мелодійна жде вібрації…
Коли співає – світ німіє зачаровано…

Чотири струни, як належно, пахнуть мрією,
Вінчають гарне пружне тіло чистим голосом…
І гладить смик її бентежно майже вією…
Грудей торкається уміло кінським волосом…

У неї вдача Паганіні, хист Бетховена…
Напевно, грає перед раєм… біля променя…
Вона прекрасна у тремтінні… і розкована…
Коли ридає – світ змовкає від захоплення…

У тексті розчинено вірш:

Як жінка ніжна та граційна
Крізь ноти тужить та радіє
Душа тонка і мелодійна
Коли співає – світ німіє.

Чотири струни, як належно,
Вінчають гарне пружне тіло…
І гладить смик її бентежно,
Грудей торкається уміло…

У неї вдача Паганіні,
Напевно, грає перед раєм…
Вона прекрасна у тремтінні…
Коли ридає – світ змовкає…

 

12 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, мої вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сьоме лютого. Скрипка нет

Марина Алдон – Шосте лютого. В очах дітей

12 января, 2013 1:29 пп

Шосте лютого. В очах дітей

3D, у техніці розчинення

В очах дітей світ чистий, не затьмарений проблемами дорослими,
Імлою збайдужіння та буденності, чи холоду духовного,
І небокрай фантазій не захмарений, стежки здаються босими…
А у серцях горить вогонь смиренності, кохання безумовного…

В очах дітей світ поза часом – простором… Не є вітри ворожими,
Коса веселки поруч із завіями у снах, що родом з юності…
Малі ж дорослим вірять щиро, як апостолам, на них щоб бути схожими,
Казки всі прагнуть оживити мріями, пізнати трохи мудрості…

В очах дітей яскраво світ забарвлений, сіяє самоцвітами,
Оздоблений невинною відвертістю, спрямований на грацію…
Про що говорить погляд зацікавлений, або танок над квітами?
Що політати хочеться з упертістю, здолати гравітацію…

У тексті розчинено вірш:

В очах дітей світ чистий, не затьмарений
Імлою збайдужіння та буденності…
І небокрай фантазій не захмарений,
А у серцях горить вогонь смиренності…

В очах дітей світ поза часом – простором…
Коса веселки поруч із завіями…
Малі ж дорослим вірять щиро, як апостолам,
Казки всі прагнуть оживити мріями…

В очах дітей яскраво світ забарвлений,
Оздоблений невинною відвертістю…
Про що говорить погляд зацікавлений?
Що політати хочеться з упертістю!

 

 

12 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, мої вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте лютого. В очах дітей нет