Марина Алдон – Третє лютого. Камасутра. Поза 69

9 января, 2013 10:30 пп

Третє лютого. Камасутра. Поза 69

3D, у техніці розчинення

Нехай на вікні вітражі, візерунки з морозними квітами…
Танцює з завією лютий, у зорі впираючись скронями…
Пірни у глибини душі, наче в море всесвітнє незвідане…
Бо прагну твій подих відчути та пульс небокраю долонями…

Торкнутись дай щастя стебла гарячково вустами жагучими…
ГолУб мій бутон насолоди неквапно, ласкаво, упевнено…
Хай наші зіллються тіла… що стають від спокуси блискучими…
Немає у ліжку негоди… хоч світло у спальні затемнене…

Гладь перси та пружний живіт… Я сьогодні Сахара, не Арктика…
Від пристрасті сльози нестримні… Відкинь подушкиИ… вони  стомлені…
В тобі континент, цілий світ…  а, можливо, і навіть галактика…
Жаль, все тільки мрії інтимні… й частково… солодкії спомини…

У тексті розчинено вірш:

Нехай на вікні вітражі,
Танцює з завією лютий…
Пірни у глибини душі,
Бо прагну твій подих відчути…

Торкнутись дай щастя стебла,
ГолУб мій бутон насолоди,
Хай наші зіллються тіла…
Немає у ліжку негоди…

Гладь перси та пружний живіт…
Від пристрасті сльози нестримні…
В тобі континент, цілий світ…
Жаль, все тільки мрії інтимні…

9 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, в стилі НЮ, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, зима, Камасутра, кохання, мої вірші, секс и щоденник. 5 комментариев к записи Марина Алдон – Третє лютого. Камасутра. Поза 69

Марина Алдон – Друге лютого. Циганка

9 января, 2013 3:11 пп

Друге лютого. Циганка

3D, у техніці розчинення

Волосся чорне, наче ніч, безмісячна, глибока,
Кудряве, як гірська ріка, і вільна, й трохи дика…
В очах магічні іскри свіч… Тендітна, невисока…
До карти проситься рука: де чирва туз, де піка?

І неважливо, скаже що: обдурить-напророчить,
Монетку золоту дадуть, бо знають, що убога…
Для неї статки, дім – ніщо та гардероб жіночий…
Найбільше в світі любить путь… її життя – дорога…

З тантричнім танці гордий дух кружляє в парі з вітром,
Немов сягає до небес мелодія лірична…
На віях тополиний пух – зимовим снігоцвітом…
А поруч вірний добрий пес та ватра феєрична…

У тексті розчинено вірш:

Волосся чорне, наче ніч,
Кудряве, як гірська ріка…
В очах магічні іскри свіч…
До карти проситься рука…

І неважливо, скаже що,
Монетку золоту дадуть…
Для неї статки, дім – ніщо…
Найбільше в світі любить путь…

З тантричнім танці гордий дух
Немов сягає до небес…
На віях тополиний пух,
А поруч вірний добрий пес…

 

9 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Друге лютого. Циганка нет

Марина Алдон – Перше лютого. Біла вовчиця плаче

9 января, 2013 3:10 пп

Перше лютого. Біла вовчиця плаче

3D, у техніці розчинення

Біла вовчиця плаче. І запах зими в повітрі…
Десь там, за полярним колом вона на нічнім дозорі…
Місячний купол… наче приховує мрії світлі…
Зі срібним густим узором оздоблюють небо зорі…

Біла вовчиця тужить, жага розпинає серце…
Коханий її далеко… Чумацька дорога — близько…
Довкола сніги байдужі, ставка крижане люстерце…
Крізь нетрі іти нелегко, ще й поруч кричить вітрисько…

Біла вовчиця плаче, звучать перворідні ноти…
Мороз коле грубо шкіру борідкою, що небрита…
Та зносить усе терпляче, хоч лютий терпкий на дотик…
Бо має у грудях віру, бо прагне душа любити…

У тексті розчинено вірш:

Біла вовчиця плаче
Десь там, за полярним колом…
Місячний купол… наче
Зі срібним густим узором…

Біла вовчиця тужить,
Коханий її далеко…
Довкола сніги байдужі,
Крізь нетрі іти нелегко…

Біла вовчиця плаче,
Мороз коле грубо шкіру…
Та зносить усе терпляче,
Бо має у грудях віру…

9 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вовки, зима, кохання, ліс, мої вірші, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Перше лютого. Біла вовчиця плаче нет