Марина Алдон – Двадцяте січня. Ранкова кава

Двадцяте січня. Ранкова кава

3D, у техніці розчинення

Гаряча кава пахне слізьми спозаранку…
В пустім холоднім ліжку… замість тебе павутина…
А зірка млява розчиняється в серпанку…
Захована у книжку знов стара твоя світлина…

Зимова свіжість проростає у судини…
Гаптує на люстерці скла віконного щось січень…
Шалена ніжність… до чужої вже людини…
В думках, в душі, у серці сум… а хочеться освідчень…

Здається глеком трохи вигнута хмарина…
Ще сонне сонця око умикає світло денне…
Ти так далеко… небо сплюснуте, як глина…
Самотньо… одиноко… повернись… прошу… до мене…

У тексті розчинено вірш:

Гаряча кава
В пустім холоднім ліжку…
А зірка млява
Захована у книжку…

Зимова свіжість
Гаптує на люстерці…
Шалена ніжність
В думках, в душі, у серці…

Здається глеком
Ще сонне сонця око…
Ти так далеко…
Самотньо… одиноко…

 

4 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Дев’ятнадцяте січня. Водохреща. Хрещення Ісуса Христа

Дев’ятнадцяте січня. Водохреща. Хрещення Ісуса Христа

3D, у техніці розчинення

Господні плани – світла таємниця, їх не всім збагнуть можливо…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої? Чи із зір поперемінно?

Коли Ісусу виповнилось тридцять, час прийшов творити диво:
Творець позвав до служби непростої – світ змінити докорінно.

Христос ішов пророцтва, щоб звершити, голос чув із  небокраю,
Приймав усе з відкритою душею, як митець потік натхнення…
Казав  Йоан: «Не я Тебе хрестити, рідний Равве, зараз маю,
А Ти повинен милістю Своєю… Тож пошли благословення…»

Але Предтеча відповів Месії у святій воді Йордану:
«Нам виповнити треба правду всяку за Законом та Писанням,
Щоб збулась заповітна людства мрія, заспівай Творцю осанну…
Роби, що слід, осяй одвічну мряку… Ти є променем світання!»

І зринув Дух Святий у білім тілі, наче голуб непорочний…
Промовив: «Це Дитя кохане, миле, начебто Моє люстерко».
Всевишній дав Ісусу силу, зрілість, ще й годинник днів пісочний…
Зробив Хреститель те, про що просили… зацвіла в очАх веселка…

А всесвіт проколола блискавиця, прудко вигнулась, красиво…
Змінилися прості земні устої, як завждИ… закономірно…

Господні плани – світла таємниця, зберігаються дбайливо…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої? Чи із зір поперемінно?

У тексті розчинено вірш:

Господні плани – світла таємниця…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої?
Коли Ісусу виповнилось тридцять,
Творець позвав до служби непростої.

Христос ішов пророцтва, щоб звершити,
Приймав усе з відкритою душею…
Казав  Йоан: «Не я Тебе хрестити,
А Ти повинен милістю Своєю…»

Але Предтеча відповів Месії:
«Нам виповнити треба правду всяку,
Щоб збулась заповітна людства мрія…
Роби, що слід, осяй одвічну мряку…»

І зринув Дух Святий у білім тілі…
Промовив: «Це Дитя кохане, миле».
Всевишній дав Ісусу силу, зрілість,
Зробив Хреститель те, про що просили…

А всесвіт проколола блискавиця,
Змінилися прості земні устої…
Господні плани – світла таємниця…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої?

 

4 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Вісімнадцяте січня. На темному боці місяця

Вісімнадцяте січня. На темному боці місяця

3D, у техніці розчинення

На темному місяця боці скрижалі Вічності…
Приховано вимір духовний чи храм відлюдника?
Мла, як крововилив у оці, на тлі магічності…
Чутливість – рефлекс безумовний зорі-супутника…

На срібній планетній долоні сталь від підсвічників,
Відбиток полярної зірки завуальовано…
Пророщено сльози солоні святих і грішників…
Та втрачені давні говірки в ґрунт замуровано…

На темному місяця боці пелюстки лотоса…
Сни реінкарновано в дійсність, у вищу логіку…
І час у невпиннім потоці на стрілці Хроноса,
І мрій, і тривоги циклічність у межах подиху…

У тексті розчинено вірш:

На темному місяця боці
Приховано вимір духовний…
Мла, як крововилив у оці…
Чутливість – рефлекс безумовний…

На срібній планетній долоні
Відбиток полярної зірки…
Пророщено сльози солоні
Та втрачені давні говірки…

На темному місяця боці
Сни реінкарновано в дійсність…
І час у невпиннім потоці,
І мрій, і тривоги циклічність…

 

4 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Сімнадцяте січня. Біблія

Сімнадцяте січня. Біблія

3D, у техніці розчинення

Класична священна книга… у мене в руках  сьогодні…
Формує і мить, і вічність, і долю обов’язково…
Чарують сюжет, інтрига, характер створінь Господніх,
Вражає контекст, логічність та сказане влучно слово…

Показує ввись дорогу, до неба, старе видання,
Неначе колись скрижалі, і має мету єдину –
Навчить… щоб служити Богу, впустити в життя кохання,
Крізь радощі та печалі, щоб Батько пізнав людину…

У текстах – буття цеглини для храмів сердець Всесвітніх,
Мистецтво чуттів глибоких ще з саду, що звався раєм…
Бо ж наші стежки не з глини і не з піщин тендітних,
А із поривань високих, із духу, що гріх долає…

У тексті розчинено вірш:

Класична священна книга
Формує і мить, і вічність…
Чарують сюжет, інтрига,
Вражає контекст, логічність…

Показує ввись дорогу,
Неначе колись скрижалі,
Навчить… щоб служити Богу,
Крізь радощі та печалі…

У текстах – буття цеглини,
Мистецтво чуттів глибоких…
Бо ж наші стежки не з глини,
А із поривань високих…

 

4 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013