Марина Алдон – У зимовому лісі

29 декабря, 2013 1:17 пп

У зимовому лісі

3D у техніці розчинення

Перевернутий сонет + ЯС

 

На гілці вишні брошка січня біла,

Мереживо із шовку на ялині…

Мистецький витвір – ніби вседовкілля…

 

Шепоче вірші зіронька хмарині…

Захеканому вовкумла– дозвілля…

Холодний вітерстогне на стежині…

 

У дикім лісі зимно, трохи нудно…

Ефект гіпнозу? Гори, як світлиці…

У темряві не видно абсолютно

Очейморозу, шарфика криниці…

 

Голодна пташка хрипне від негоди?

Безмовний місяць зараз у заметі?

Вдихаю спокій…  дивної природи…

Фіксую серцем… зміни на планеті…

 

У тексті розчинено ЯС:

 

На гілці вишні

Мереживо із шовку –

Мистецький витвір…

 

Шепоче вірші

Захеканому вовку

Холодний вітер…

 

У дикім лісі зимно,

Ефект гіпнозу…

У темряві не видно

Очей морозу…

 

 

29 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:

Виктор Цыганов «Морозный день»,

http://www.photosight.ru/photos/5341995/?from_member

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Сонети и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, зима, ліс, пейзажна лірика и сонети. Комментариев к записи Марина Алдон – У зимовому лісі нет

Марина Алдон – На літеру А

28 декабря, 2013 8:52 пп

На літеру А

 

Акантовий орнамент на душі,

Агатові сніжинки на стежині…

А ми давно… давно… давно чужі…

Абсурдно в зустріч вірити донині …

 

Агонія… конвульсії… півсмерть…

Абстракція думок –  веде до тебе…

Адреса та ж… та ти не той на чверть…

Амбіції тамують серця трепет…

 

Апостоле і долі, і життя!

Акорди підбираєш до фантазій,

Арканиш потаємні почуття,

Активізуєш подорожі в часі…

 

Архів любові – вицвілі листи,

Альбом гортаю… вірші, фотознімки…

Астральний світ мій добре знаєш ти…

Але цікавить тільки тіло жінки…

 

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Iridi «Про то самое «яблоко, что с древа Адаму на беду сорвала Ева»…,

http://www.photosight.ru/photos/5344731/

Рубрики: Акровірші, Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: інтимна лірика, акро, вірші про кохання и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – На літеру А нет

Марина Алдон – Паперовий світ

28 декабря, 2013 8:50 пп

Паперовий світ

 

В паперовім світі

Із картону квіти,

З ватману будинки,

Небо і хмаринки,

Замки, вежі, храми…

Ще й ворота, брами,

Навіть білі чайки…

Ріки же – із кальки,

Ліс – пап’є-машевий,

Дикий, черешневий…

Стежка – як пергамент,

Камені – орнамент…

Сонце дивне, гарне,

Правда, орігамне…

Юрби мрій казкових

З аркушів книжкових

Мчать кудись… мізерні…

Люди… й ті шпалерні…

Ну й метаморфози…

Справжні тільки сльози…

В світі паперовім

Хочеться любові…

 

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: дитячі вірші, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Паперовий світ нет

Марина Алдон – Інстинкти і звички

28 декабря, 2013 8:48 пп

Інстинкти і звички

 

Я по-новому дихати учусь,

Звикаючи до внутрішніх морозів…

Лише тремчу… за звичкою… чомусь,

Хоча давним-давно не плачу зовсім…

На себе не подібна вже нічим:

Ні виглядом, ні власними піснями…

Зливаюся із обрієм нічним

Німими пересохлими губами…

Слова же другорядні, а між тим

Для серця, для душі є більш доцільним

Те, що іще не сказано ніким…

Чуття же поза мовленням суспільним…

 

Вчусь жити… видозмінювать думки…

Інакші патентую псевдоніми…

Знеболити щоб зошит і рядки,

Ховаю згадки-спомини за рими…

А в хаті сиро, темно… все одно…

Мрій небагато – звісно… згідно норми…

Вітрисько дзьобом гучно б’є в вікно,

Бо прагне лінгвістичної реформи…

Старі листи – мов вицвілий папір…

Здаються навіть літери чужими…

Вогнем жонглює свічка, як факір,

Невільно… в автономному режимі…

 

Без тебе вчуся спати. Вже диван

У спальні розмістила замість холу,

На стелі зобразила океан

Та випила сто капсул валідолу…

У лапках пишу вже займенник «ми»,

Хоча правопис… нібито…  дрібничка,

Як про любов складаються псалми…

А творчість – це шкідлива досить звичка…

Потрібно, щоб додав наснаги вірш…

Працюю над характером активно…

На місяць вию тільки, як раніш,

Немов вовчиця біла… інстинктивно…

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Iridi «*****»,

http://www.photosight.ru/photos/5350203/

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: інтимна лірика, вірші про кохання и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – Інстинкти і звички нет

Марина Алдон – Зимове

28 декабря, 2013 8:45 пп

Зимове

 

Безжурно спить галявина казкова,

У млі густій співають хуртовини,

Настромлена на голочку ялини

Сніжинка – витинанка паперова…

 

Мороз терпкий на річку без зусилля

Вуздечку накидає…  кришталеву…

Долоню шелестку, тверду… січневу

На собі відчуває все довкілля…

 

За хмарою півмісяць плоть фізичну,

Неначе за сутаною ховає…

Курсують вільні мрії небокраєм,

Шукаючи країну фантастичну…

 

Виконує вітрисько сім рапсодій,

Чекаючи світанку нетерпляче…

Зима одвічно має кілька значень,

Тривалість різну в серці і в природі…

 

Дорога трохи звивиста, цукрова,

За пагорбом… Північний ніби полюс…

А янгол тихо-тихо крутить глобус…

Безжурно спить галявина казкова…

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Виктор Цыганов «К вечеру..»,   

http://www.photosight.ru/photos/5342050/

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: зима и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон – Зимове нет

Марина Алдон – Зоряна ніч, місячна ніч…

25 декабря, 2013 3:40 пп

Зоряна ніч, місячна ніч…

За мотивами пісні «Тиха ніч», що стала християнським різдвяним гімном

 

 

Зоряна ніч, місячна ніч…

Сплять луги та ліси…

Переливаються пломені свіч,

Линуть вітриська пісні зусібіч,

Навіть святих голоси –

Альти звучать та баси.

 

Лід на річках, на потічках –

То мороз-віртуоз

Свій кришталевий розмотує стяг,

Радість іскриться у нього в очах,

Бо народився Христос –

Сповнити вищий прогноз…

 

Вічний Отець, Бог наш – Творець

Чує дзвін у церквах,

Щиру молитву дитячих сердець,

Бачить планети молочний вінець,

Шати ялин у дворах

Та снігурів у садах…

 

Благословля Боже Маля

У пітьмі кожен дім:

І жебрака-прохача, і царя…

Славить Ісуса і небо, й земля…

Світу спасіння у Нім…

Ласку дарує усім…

 

 25 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: зима, привітання, Різдво и релігія. Комментариев к записи Марина Алдон – Зоряна ніч, місячна ніч… нет

Марина Алдон – Різдвяна ніч

25 декабря, 2013 11:29 дп

Різдвяна ніч

 

Ніч казкова, ніч різдвяна,

Дивовижна, загадкова…

На дорозі – порцеляна

Перламутрова зимова…

 

Лине пісня небокраєм,

Прославляє Всесвіт Бога…

Віфлеємська зірка сяє

І зникає вся тривога…

 

Куля місячна велика,

Пахне хвоєю ялини…

Мла тремтлива, трохи дика

Заглядає до хатини…

 

У прозорих рукавичках

Руки річеньки холодні…

Щиро молиться синичка,

Знає: чує Син Господній…

 

На вікні – узори з квітів…

Хто малює їх пастеллю?

Грає вітер на трембіті,

Кличе янгола на землю…

 

Ніч казкова, ніч різдвяна,

Дивовижна, загадкова…

На дорозі – порцеляна

Перламутрова зимова…

 

 25 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Белозорова Елена «Ночь под Рождество»,  

http://www.photosight.ru/photos/5345800/

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: зима, привітання, Різдво и релігія. Комментариев к записи Марина Алдон – Різдвяна ніч нет

Марина Алдон – Наша мова

21 декабря, 2013 11:36 дп

Наша мова

 

Говірка – генетичний спільний код,

У ній душа прабатьківська і сила…

Бо рідних слів позбавити народ –

Це… значить… серце видалити з тіла…

 

Споконвіків для недругів мішень –

Вкраїнські древні засоби лексичні…

Якщо ж слова відняти від пісень,

Лише мотиви лишаться ліричні…

 

Державний скарб у віршах, у думках,

Та у молитві, праці титанічній…

Нас надихає синьо-жовтий стяг

На незабутні вчинки героїчні…

 

Чарує врода рідної землі,

Нетлінна велич цінностей культурних…

Ми мови зодчі, справжні ковалі

В розумних межах норм літературних…

 

 

21 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: громадянська лірика, рідна мова и Україна. Комментариев к записи Марина Алдон – Наша мова нет

Марина Алдон – Новий рік

16 декабря, 2013 7:36 пп

 

Новий рік

 

Зорі сяють, як гірлянди,

Видноколо у намисті…

А вітриська серенади

Дуже нині урочисті…

Мла тріпоче від напруги…

Ніч – прихильниця гіпнозу,

Крижані малює смуги

Пальцем сивого морозу…

Прихорошую ялину –

Новий рік іде до хати…

Треба друзів та родину

Ще зі святом привітати…

16 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: зима, Новий рік и привітання. Комментариев к записи Марина Алдон – Новий рік нет

Марина Алдон – Україно!

15 декабря, 2013 5:21 пп

Україно!

 

Україно, страднице свята!

Сильна духом… доблесна державо,

Хай засяє зіркою яскраво

Діадема слави золота!

 

Україно… древня… молода!

Я за тебе пристрасно молюся…

Лине слово кожне до Ісуса,

Наче птаха вільна до гнізда…

 

Україно, краю дорогий!

Скіфський степ люблю несамовито…

Скільки крові предками пролито,

Не здолали все ж нас вороги…

 

Україно… Мідний княжий дзвін

Чує серцем нива урожайна

І гірська криниця життєдайна…

Ти для мене – краща із країн!

 

15 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. Комментариев к записи Марина Алдон – Україно! нет

« Следующие