Марина Алдон – Десяте січня. Мороз

Десяте січня. Мороз

3D, у техніці розчинення

Пише на склі шедеври, краще, аніж Ван Гог…
Вчив його Сам Творець відображати дійсність…
Часом лоскоче нерви вуса тонкий мазок…
Перший земний митець інтерпретує вічність…

Ліпить свої скульптури на узбережжях рік,
З льоду людських сердець видобуває холод…
Кожен етюд з натури… Ризи – біленький сніг,
Навіть клобук, вінець, наче магічне коло…

Гладить мольберт природній, ніби обгортки книг,
Щоб нанести талант на чарівну палітру…
Має звання «народний» містик та мандрівник…
Хоч і не музикант, любить сонати вітру…

У тексті розчинено вірш:

Пише на склі шедеври,
Вчив його Сам Творець…
Часом лоскоче нерви
Перший земний митець…

Ліпить свої скульптури
З льоду людських сердець…
Кожен етюд з натури…
Навіть клобук, вінець…

Гладить мольберт природній,
Щоб нанести талант…
Має звання «народний»,
Хоч і не музикант…

 

30 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Дев’яте січня. Віршовані листи

Дев’яте січня. Віршовані листи

3D, у техніці розчинення

Віршовані листи прошиті самотою
У папці особистій, за файлами душі…
Зруйновано мости між мною та тобою…
Обабіч – далі млисті, сьогодні ми… чужі…

Приховують свій плач зірки і дишуть глибше,
Завії безголосі щось хочуть донести…
Для долі я – читач, вона скрижалі пише…
До слова «щастя» досі… один синонімом – ти…

Здається, текст простий… звичайно, про кохання…
Важливе – між рядками, під паранджею з рим…
Мій місяць навісний лиш бачить біль страждання…
У тебе під ногами… тринадцять спільних зим…

Віршовані листи гортають тихо очі…
Вітрисько розриває чуттями повні сни…
А мрія шелестить, замерзла серед ночі…
Назад доріг немає… Маскує сніг сліди…

У тексті розчинено вірш:

Віршовані листи
У папці особистій…
Зруйновано мости…
Обабіч – далі млисті…

Приховують свій плач
Завії безголосі…
Для долі я – читач,
До слова «щастя» досі…

Здається, текст простий…
Важливе – між рядками…
Мій місяць навісний
У тебе під ногами…

Віршовані листи
Вітрисько розриває…
А мрія шелестить,
Назад доріг немає…

 

30 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012