Марина Алдон – Восьме січня. Молитва

29 декабря, 2012 5:56 пп

Восьме січня. Молитва

3D, у техніці розчинення

Молюсь Тобі, вічний Боже, я ж частка Твоя… я глина!
Спасибі за сніг лапатий, за свіжу морозну днину…
Зроби так, прошу, щоб кожен покаявся у провинах,
Добром щирим був багатий… Мою бережи родину!

Молюсь… і благаю долі усім, хто з Тобою в серці…
Здоров’я маленькій доні пошли, бо росте без тата…
Щоб мАла всього доволі, співала, мов те джерельце,
Стискала вітри в долоні (бо ж мріє вона літати)…

Молюсь. Ти почуй, Всевишній… У небі Твої собори…
Коханому дай удачі, щоб легко писались вірші…
Хай буде веселим ближній, щоб спали безжурно гори…
Нічого… сама… що плачу… щоб щастя пізнали інші…

У тексті розчинено вірш:

Молюсь Тобі, вічний Боже…
Спасибі за сніг лапатий…
Зроби так, прошу, щоб кожен
Добром щирим був багатий…

Молюсь… і благаю долі,
Здоров’я маленькій доні…
Щоб мАла всього доволі,
Стискала вітри в долоні…

Молюсь. Ти почуй, Всевишній…
Коханому дай удачі…
Хай буде веселим ближній…
Нічого… сама… що плачу…

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, молитва, пори року, Різдво, релігія, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме січня. Молитва нет

Марина Алдон – Сьоме січня. Різдво

29 декабря, 2012 4:24 пп

Сьоме січня. Різдво

3D, у техніці розчинення

Велике свято і на небі, й на землі, в усьому Всесвіті:
Син Божий народився в Віфлеємі, у вертепі старовинному…
Зірки, немов міжгалактичні кораблі, пливуть у безвісті,
Освітлюють і освящають, темінь десь у просторі первинному…

Співають хори ангельські пісні хвали над нами, грішними,
Йдуть пастухи вітати немовлятко, попросИть за все пробачення…
З дарами поклоняються Царю волхви – жерці-старійшини…
Щасливі люди і радіє Батько, набуває Слово значення…

Духовну лірику читають потічки та навіть… камені…
Цитують Книгу книг вітри зухвалі із узгір’я нетутешнього…
Із тінями неквапно бавляться свічкИ, що будуть спалені…
Сьогодні ми, немов на карнавалі у минулого й прийдешнього…

У тексті розчинено вірш:

Велике свято і на небі, й на землі:
Син Божий народився в Віфлеємі …
Зірки, немов міжгалактичні кораблі,
Освітлюють і освящають, темінь…

Співають хори ангельські пісні,
Йдуть пастухи вітати немовлятко,
З дарами поклоняються Царю волхви…
Щасливі люди і радіє Батько…

Духовну лірику читають потічки…
Цитують Книгу книг вітри зухвалі…
Із тінями неквапно бавляться свічкИ…
Сьогодні ми, немов на карнавалі…

 

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, молитва, побажання, пори року, привітання, Різдво, релігія, свята и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сьоме січня. Різдво нет

Марина Алдон – Шосте січня. Святвечір

29 декабря, 2012 4:14 пп

Шосте січня. Святвечір

3D, у техніці розчинення

Крайнебо чорнявим крепом оздобою є для місяця,
Вростає вночі в Карпати морозна зимова свіжість…
Зірницями над вертепом… в дітей оченята світяться…
Щедрівки ідуть до хати… а з ними Господня ніжність…

Співають колядку хором південні вітри з північними
І славлять прихід Месії, як на полотні Ван Гога…
Сніжинки своїм узором здаються кліше графічними,
Встеляють дорогу мрії, що з серця веде до Бога…

Домашня кутя до столу… і пахнуть свічки бурульками…
Спить янгол з фольги в долоні, на крилах шовкова пряжа…
Ялина гілки додолу з гірляндами гне та з кульками…
Схиляє в низькім поклоні чоло вся планета наша…

У тексті розчинено вірш:

Крайнебо чорнявим крепом
Вростає вночі в Карпати…
Зірницями над вертепом
Щедрівки ідуть до хати…

Співають колядку хором
І славлять прихід Месії
Сніжинки своїм узором…
Встеляють дорогу мрії…

Домашня кутя до столу…
Спить янгол з фольги в долоні…
Ялина гілки додолу
Схиляє в низькім поклоні…

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, зима, місто, мої вірші, молитва, ніч, пори року, Різдво, релігія, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте січня. Святвечір нет

Марина Алдон – П’яте січня. Чому мовчиш?

29 декабря, 2012 4:07 пп

П’яте січня. Чому мовчиш?

3D, у техніці розчинення

Чому мовчиш? Ховаєш янь та інь… і власні очі…
В душі штормить… кохання віртуальне, а довкола зимно…
Ми схожі, наче свічечка та тінь у лоні ночі…
Твоє я відображення дзеркальне! Ну, невже… не видно?

Чому мовчиш? Маленьку квітку-смайл чи просто крапку
За тиждень надіслав уже в б із вітром (переважно східним),
Не те що у листі окремий файл, архівну папку…
Благаю, будь у млі й надалі світом… ідеальним, рідним…

Чому мовчиш? Включи, нарешті, скап… Ти де принишкнув?
У серці почуттів тривожних вістря, зледенілі сльози…
Відкрий мене для себе, ніби сайт… а, може, книжку…
Тебе не вистачає, як повітря, як тепла в морози…

У тексті розчинено вірш:

Чому мовчиш? Ховаєш янь та інь…
В душі штормить… кохання віртуальне…
Ми схожі, наче свічечка та тінь…
Твоє я відображення дзеркальне!

Чому мовчиш? Маленьку квітку-смайл
За тиждень надіслав уже в б із вітром,
Не те що у листі окремий файл…
Благаю, будь у млі й надалі світом…

Чому мовчиш? Включи, нарешті, скап…
У серці почуттів тривожних вістря…
Відкрий мене для себе, ніби сайт…
Тебе не вистачає, як повітря…

 

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, зима, кохання, мої вірші, ніч, пори року и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’яте січня. Чому мовчиш? нет

Марина Алдон – Четверте січня. Сніг

29 декабря, 2012 2:38 пп

Четверте січня. Сніг

3D, у техніці розчинення

Сніг – тимчасова шкіра землі… з неба пахне цвітом…
За тисячі миль від сонця вона час від часу тане…
Чи попіл пісень Шекспіра, розсіяний з хмари вітром,
Холодній зимі в долоньці кристаликів білий танець…

Сніг – це парад пилинок, із інших, чужих, галактик,
Дрібненькі, добірні зорі, ще менші за наші сльози…
Січневий наряд ялинок… що ґудзик – то діамантик…
Казкові складні узори гаптують крильмИ морози…

Сніг – це Господня манна, Отця крижане творіння,
Із клаптиків потойбіччя таємні графічні знаки…
Зернівка хрустка рахманна без паростків, без коріння
Не лащиться, тре обличчя, життя подає ознаки…

У тексті розчинено вірш:

Сніг – тимчасова шкіра
За тисячі миль від сонця,
Чи попіл пісень Шекспіра
Холодній зимі в долоньці…

Сніг – це парад пилинок,
Дрібненькі, добірні зорі,
Січневий наряд ялинок,
Казкові складні узори…

Сніг – це Господня манна
Із клаптиків потойбіччя…
Зернівка хрустка рахманна
Не лащиться, тре обличчя…

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, пейзажна лірика, пори року, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Четверте січня. Сніг нет

Марина Алдон – Третє січня. Світлина

29 декабря, 2012 2:36 пп

Третє січня. Світлина

3D, у техніці розчинення

Звичайний робочий будень, а в мене сьогодні свято…
Знайшла на столі світлину між віршами про природу…
Згадала гарячий грудень, під небом холодне плато,
Велику любов єдину – від Господа нагороду…

Нехай ми тепер не разом, у кожного власні мрії,
Дивлюся в бездонні очі, що сяяли в нашім домі…
Цілющим ти був алмазом, усі розганяв стихії…
І зіркою серед ночі у сни проростав свідомі…

Не знаю, що буде завтра, що скаже химерний січень,
На довгій слизькій дорозі чи йтиме удача поряд…
У серці кохання ватра й тепло від твоїх освідчень…
Мене зігріває досі ласкавий чуттєвий спогад…

У тексті розчинено вірш:

Звичайний робочий будень…
Знайшла на столі світлину,
Згадала гарячий грудень,
Велику любов єдину…

Нехай ми тепер не разом,
Дивлюся в бездонні очі…
Цілющим ти був алмазом
І зіркою серед ночі…

Не знаю, що буде завтра
На довгій слизькій дорозі…
У серці кохання ватра
Мене зігріває досі…

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, зима, кохання, мої вірші, пори року и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Третє січня. Світлина нет